Вокаліст групи “СБПЧ” Кирил Іванов розповідає про гонитву за щастям, відповідальність і Монатіка
З якою твариною ти себе асоціюєш?
Мені подобаються динозаври. Так що буду диплодоком.
У чому сенс вашої діяльності? Навіщо ви створюєте музику? Чи вважаєте ви, що з її допомогою можливо щось змінити?
Я думаю, що ми займаємося цим, тому що дуже хочеться. А ще тому, що це дуже файна справа.
Чи є у вас якась внутрішня грань радикальності висловлювань, через яку ви не дозволяєте собі переступати?
Навіть не знаю. Ми начебто давно за межею.
Твої улюблені пісні та кліпи дитинства?
У дитинстві я дуже любив групу "Секрет" і Агузарову. А кліпів тоді майже не було.
Наскільке близьке тобі поняття щастя та гонитва за ним?
Хм. Ну всім би хотілося бути щасливими. Просто зазвичай це якісь ефемерні мрії про щось нездійсненне. Я намагаюся просто радіти всьому на світі.
Чи не збираєтеся ви створювати пісні англійською? На скільки вам важливо те, що ваша творчість російською?
Не збираємося. Просто так вийшло, що ми пишемо пісні російською. Нічого не поробиш.
У вашому останньому кліпі на пісні “1999” , “17:05” і “Друг” діти скидають авторитет, тікають у поля і повертаються до первісного ладу. Але що далі? Як дітям без дорослих будувати світ з нуля?
Мені здається, вони вже якось впораються. Гірше точно не буде.
Чи вважаєш ти, що суспільство можливо побудувати по горизонтальному принципу?
Так. Я зараз дуже вірю в якісь невеликі об'єднання. Такі групи людей здатні на горизонтальні зв'язки.
Які українські виконавці тобі імпонують?
Я - щирий та відданий фанат Монатіка.
Раніше ти працював журналістом. Чи відповідальний музикант за свою творчість так само, як і журналіст?
Хм. Я думаю, що несу відповідальність за свою музику лише перед самим собою. Тобто треба робити те, що щиро вважаєш зашибенським.
Чи знайоме вашій групі стан стагнації, як ви з цим справлялися?
Ну, до стагнації ми не доводили поки. Хоча звучить заманливо.