Без музики у мене нічого немає

21 вересня в клубі "Closer" пройшла третя вечірка "Groove Operator", створена діджеями Koloah та Pahatam. Запрошеним діджеєм став японець Yoshitaca. Ми зловили його після сету в готелі BURSA і поставили кілька запитань.

- Як минула вечірка?

- Все було дуже добре, приємна атмосфера, завдяки природі і людям, так що це для мене вже особливе місце.

- Чи є у тебе якісь ритуали до або після сету?

- Перед сетом я хочу відчути атмосферу клубу, тому я танцюю, перш ніж грати. Я хочу відчути енергетику, що йде від людей.

- Виходить, ти граєш в залежності від настрою публіки?

- Так, я граю протягом години, і тільки потім я починаю вловлювати щось і насолоджуватися вібраціями.

- Що для тебе музика?

- Музика - це моє життя. Без музики у мене нічого немає. Через музику я переїхав до Берліна.

- Хіба в Японії все погано з музичною сценою?

- Непогано, але вона менше, ніж в Європі. Живучи в Японії складно грати в Європі через ціни на авіаквитки. Вперше за кордоном я грав в "Studio 80" в Амстердамі в 2010 році. І коли я грав, то відчував, що грається по-іншому. Я зрозумів, що хочу грати тут частіше, тому я пішов з роботи в Японії.

- У тебе раніше була робота, не пов'язана з музикою?

- Я був дизайнером одягу протягом 15 років.

- Чому ти вирішив змінити професію?

- Тому що я хотів робити музику. Піти з роботи було важким рішенням, але я заощадив трохи грошей і переїхав. Важко було знайти квартиру в Берліні, тому що я не знав ані німецької мови, ані англійської. Але я вивчив їх швидко, за рік.

- Яка музика тобі подобається, крім електронної?

- Я слухав британські групи, такі як Radiohead і Massive Attack. Це були мої улюблені групи, коли мені було 15 і я навчався в середній школі. І я почав грати на гітарі, коли мені було 14. Спочатку я був хіп-хоп діджеєм, тому що мені подобається скретчити. Я почав купувати хіп-хоп пластинки. Коли мені було 23 роки, я змінив стиль з хіп-хопу на хаус.

- Ти представляєш два хаус-лейбли, Fasten musique і Phonik. У чому різниця між ними?

- Я не є засновником Fasten musique, його заснував мій друг. Fasten musique був заснований в Лондоні, це також і вечірка. І цей хлопець, він японець, запропонував мені створити резиденцію лейбла в Японії. Це було майже 10 років тому. А Phonik - мій власний лейбл в Берліні.

- Як ти уявляєш свою старість, як вона виглядає?

- Я думаю, що буду займатися музикою до 50 або 60 років. Можливо, я буду створювати і продюсувати не тільки хаус, а й щось інше. А потім - затишне життя.

- Які твої улюблені місця в Японії і в Берліні?

- Моє рідне місто Такаразука, це в Західній Японії. Мені подобається Кобе, Осака і Кіото, тому що я бував там, коли був дитиною. Мені подобається Токіо, тому що у мене там багато друзів. Через природу мені також подобається пляжне місто в годині від Токіо, Камакура. Я прожив в Токіо 13 років, а потім переїхав в Камакуру на 2 роки.
У Берліні мені подобається Кройцберг, це дуже приємне місце, тому що я можу відправитися туди на шопінг. А живу я в Нойкельн, мені він теж подобається.

- Твій улюблений клуб?

- Мені подобається "Club der Visionaere", "Hoppetosse", "Heideglühen" та багато інших у Берліні.

- Яка твоя улюблена страва?

- Я люблю суші.

- Як виглядає твій ідеальний день?

- Я просто нічого не роблю. Ніяких думок - це ідеально.

- У тебе є якийсь транспорт?

- Зараз немає, але у мене була машина, коли я жив в Японії, мені доводилося іноді їздити. Це був був Volkswagen Golf.

- У тебе є якісь хобі?

- Іноді я ходжу в музеї. Мої улюблені художники - це Джексон Поллок та Енді Уорхол.

- Що найкраще в тому, щоб бути діджеєм?

- Те, що людям це приносить задоволення. Це моя пристрасть.