Музичний авангард «Київнаукфільм»

Популяризація науково-технічних знань в СРСР була найважливішим елементом пропаганди, як в політиці, так і в культурному житті радянської людини. Наукові знання просували різними способами: друкували книги й періодичні видання, пропагували в школах і університетах. Але головну функцію в ідеологічній машині виконував кінематограф. В СРСР виникали центри науково-популярного кіно: Центрнаучфільм в Москві, Леннаучфильм в Ленінграді, а в Києві, відповідно, функціонував «Київнаукфільм». У стінах кіностудії створювалася незліченна кількість навчальних і загальноосвітніх фільмів на теми космосу, технологій і людської психології. Сценаристи, режисери та кінооператори «Київнаукфільму» знайшли славу як в СРСР, так і далеко за його межами. Без уваги залишилися тільки композитори-авангардисти, які створювали експериментальну, музику, що важко класифікувати, на замовлення кіноцентру.
«Київнаукфільм» був заснований на базі відділу «Техфільм» Київської кінофабрики 1 січня 1941 року. Протягом Другої світової війни центр підпорядковувався радянській державі, випускаючи здебільшого пропаганду й рідко – науково-популярні фільми. Із закінченням війни, ера контролю завершилася. «Київнаукфільм» став показувати світу кіно про технології та майбутнє, спорт, культуру, психологію, а також мультфільми на базі нової анімаційної студії. В цей же час організація почала залучати до роботи композиторів нової хвилі. Музичний авангард в СРСР ніколи не знаходив підтримки ні у держави, ні у слухачів, тому дивні для радянського вуха мелодії залишалися за межами концертних залів. З документальним кіно в «Київнаукфільму» була зовсім інакша ситуація. Для режисерів документальних кінострічок футуристичні звукові галюцинації авангардистів стали ідеальним супроводом у світ теплових насосів, трансформаторів, конденсаторного зварювання та інших незрозумілих простому люду термінів.

Якщо говорити про стокову музику радянського періоду, найчастіше згадують Віталія Годзяцького й Олександра Зацепіна. Годзяцький – композитор-шістдесятник, учасник групи «Київський авангард» й експериментатор в області конкретної музики. Зацепін – автор численних творів для кіно і мультфільмів, серед яких – саундтрек до анімаційного фільму «Таємниця третьої планети» – одного з культових прикладів ранньої радянської електроніки. Обидва композитора писали й для «Київнаукфільму». Вони створили ряд дивовижних робіт для кіностудії. Сюди входили музичні твори для мультфільмів і наукової фантастики. За словами Віталія Годзяцького, він рідко погоджувався створювати музику на замовлення заради грошей: «Якщо історія або візуальний ряд чіпали і йшлося про мистецтво, а не про підробки – тоді виходило писати без будь-якого зусилля». Однією з таких робіт як видно була «Альтернатива» – мультфільм-притча про взаємовиключні якості, якими володіє кожна людина. Ключову роль в музичному оповіданні «Альтернативи» грав синтезатор. Його психоделічне, різке й тривожне звучання підштовхує до питання: «Чи точно це дитячий мультик?». У радянський період жанр анімації був практично вільним від цензури. Режисери й композитори «Київнаукфільму» відчували максимальну свободу в пошуку нових форм, у запереченні розважального характеру мультфільмів, тому й музика виходила складною, хвилюючою і нетиповою для традиційної радянської анімації.

Сьогодні спадщина «Київнаукфільму» могла б стати важливим ресурсом для перевидань і джерелом натхнення для нового покоління музикантів, але, на жаль, велика частина цінного матеріалу загублена і знищена. Деякі з них не можна відшукати через відсутність задокументованого авторства, а ті записи, які вдається знайти, часто виявляються не майстер-копіями, а сумбуром з музики і закадрового голосу диктора. Важко уявити скільки геніальних творів могло б зараз зберігатися в культурному багажі України. Десятки, сотні, тисячі? «Київнаукфільм» зник тихо й безслідно, а разом з ним – ціла сторінка історії авангардної музики.

Тетяна Войтко, TIGHT Magazine